- дзюрчання
- —————————————————————————————дзюрча́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
дзюрчання — я, с. Дія за знач. дзюрчати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
шепіт — поту, ч. 1) Тихе мовлення, при якому звуки вимовляються без участі голосових зв язок. || перен. Тихий шум, шелест, дзюрчання і т. ін. || заст. Чаклування, яке здійснює баба шептуха. 2) перев. мн., розм. Чутки, поголоски, розмови (перев. потайні) … Український тлумачний словник